Стоматологія Аврора, лікування зубів, імплантація, Київ

Зуб

admin — Fri, 23 Dec 2016 07:37:43 GMT

Зуб складається переважно з дентину з порожниною, покритою зовні емаллю та цементом. Зуб має характерну форму та будову, займає певне положення в зубному ряду, побудований із спеціальних тканин, має власний нервовий апарат, кровоносні та лімфатичні судини. У нормі людина має від 28 до 32 зубів. Відсутність третіх молярів, званих «зубами мудрості» є нормою, а самі треті моляри числом учених, що збільшується, вже вважаються атавізмом, але це на даний момент спірне питання.

Усередині зуба знаходиться пухка сполучна тканина, пронизана нервами та кровоносними судинами (пульпа). Розрізняють молочні та постійні зуби — тимчасовий та постійний прикус. У тимчасовому прикусі є 8 різців, 4 ікла і 8 молярів — всього 20 зубів. Постійний прикус складається з 8 різців, 4 іклів, 8 премолярів та 8—12 молярів. У дітей молочні зуби починають прорізатися віком від 3 місяців. У період від 6 до 13 років молочні зуби поступово замінюються на постійні.

У окремих випадках спостерігаються додаткові, надкомплектні зуби (як молочні, і постійні)

Зуб розташований в альвеолярному відростку верхньої щелепи або в альвеолярній частині нижньої, складається з ряду твердих тканин (такі як зубна емаль, дентин, зубний цемент) і м'яких тканин (пульпа зуба).

Анатомічно розрізняють коронку зуба (виступає над ясна частина зуба), корінь зуба (частина зуба, розташована глибоко в альвеолі, покрита ясною) і шийка зуба - розрізняють клінічну і анатомічну шийки: клінічна відповідає краю ясен, а анатомічна є місцем переходу емалі в цемент, що означає, корінь. Примітно, що клінічна шийка з віком зміщується у бік верхівки кореня (апекса) (оскільки з віком відбувається атрофія ясен), а анатомічна — у протилежну (оскільки з віком емаль стоншується, а області шийки може повністю стиратися через те, що у області шийки її товщина набагато менше). Усередині зуба розташовується порожнина, яка складається з так званих пульпової камери та кореневого каналу зуба.

Через спеціальний (апікальний) отвір, розташований у верхівці кореня, в зуб йдуть артерії, які доставляють усі необхідні речовини, вени, лімфатичні судини, що забезпечують відтік зайвої рідини та беруть участь у механізмах місцевого захисту, а також нерви, що здійснюють іннервацію зуба.

Коріння зубів, які занурені в альвеолярні лунки верхньої та нижньої щелеп, укриті періодонтом, який є спеціалізованою фіброзною сполучною тканиною, яка утримує зуби в альвеолах. Основну періодонту складають періодонтальні зв'язки (лігаменти), які пов'язують цемент із кістковим матриксом альвеоли. З біохімічної точки зору основу періодонтальних лігаментів становить колаген типу I з деякою кількістю колагену типу III. На відміну від інших зв'язок тіла людини, зв'язковий апарат, який формує періодонт, сильно васкуляризований. Товщина періодонтальних зв'язок, яка у дорослої людини становить приблизно 0,2 мм, зменшується у літньому та старечому віці.

Хірургічна стоматологія

admin — Tue, 20 Dec 2016 20:42:29 GMT

Хірургічна стоматологія - розділ стоматології, що практикує такі методи лікування як: операції з видалення зубів, підсадка кісткової тканини, підготовка та імплантація зубів, а також різноманітні естетичні операції у пародонтології.

Хірургічна стоматологія у своїй практиці включає видалення зубів. У випадках, коли лікування неефективне та видалення зуба неминуче, стоматолог-хірург професійно, швидко та без больових відчуттів видалить необхідний зуб. Можливе і видалення зубів мудрості, які неправильно виросли та заважають. Коли видаленням зуба займається професійний хірург-стоматолог, виникнення різноманітних ускладнень зводиться до мінімуму. Також хірурги проводять видалення кісток, розташованих на верхівці кореня зуба.

Крім того, кожен спеціаліст хірургічної стоматології, перед тим як видалити зуб, проконсультує пацієнта щодо протезування або навіть імплантації на місці відсутнього зуба.

Хірургічна стоматологія включає:

Імплантація,
Зубозберігаючі процедури,
Лікування запальних процесів (періодонтит, періостит, остеомієліт, гайморит, абсцеси, флегмони)
Видалення зубів (часткове чи повне видалення)
Лікування пухлин порожнини рота
Підготовка порожнини рота до подальшого протезування
Видалення невеликих новоутворень на обличчі
Лікування захворювань СНЩС
Лікування захворювань трійчастого нерва
Лікування захворювань слинних залоз
Первинна хірургічна обробка ран обличчя, шиї, ротової порожнини.
Реконструктивні та пластичні операції на щелепах
Діагностика специфічних захворювань при прояві їх у ротовій порожнині (актиномікоз, туберкульоз, сифіліс)
Операції на тканинах пародонту
Завдяки високому рівню розвитку сучасної хірургічної стоматології на сьогоднішній день з'явилася можливість збереження безнадійних зубів.

На даний момент хірургічна стоматологія тісно пов'язує свою практику з такими напрямами в медицині, як естетична хірургія, ортодонтія, імплантологія. Тому все частіше хірурги стоматологи співпрацюють з іншими фахівцями.

З кожним роком все більш затребуваними в хірургічній стоматології стають косметичні маніпуляції на яснах. Особливо часто проводяться такі методики як: гінгівопластика, френулопластика, усунення рецесій ясен, вестибулопластика, коригувальні маніпуляції альвеолярного відростка, видалення коронкової частини зуба.

Крім перерахованих вище методів лікування, хірургічна стоматологія займається підготовкою до імплантації щелепи. При нестандартному розміщенні гайморових пазух, атрофії або витончення кістки щелепи проводиться виправлення даної аномалії або нарощування зміненої кістки для встановлення імпланту.

Хірургічна стоматологія вивчає хірургічні аспекти захворювань органів ротової порожнини, обличчя та шиї. Всупереч думці, що склалася у народу, що хірурги-стоматологи тільки видаляють зуби і займаються імплантацією, вони виконують велику кількість різних маніпуляцій, що включають операції від видалення зубів до пластичних операцій.

Стоматолог

admin — Sun, 18 Dec 2016 10:41:19 GMT

Стоматолог (від грец. στόμα — рот + λογος — наука) — фахівець, який присвячує свої отримані знання та вміння профілактиці та лікуванню захворювань порожнини рота та щелепно-лицьової області.

Стоматолог – лікар, який здобув вищу медичну освіту за відповідною спеціальністю. Лікаря-стоматолога часто називають дантист (від фр. dentiste) хоча поняття дантист включає не тільки лікарів стоматологів, але також і зубних лікарів, зубних фельдшерів і зубних техніків.

Навчання лікаря-стоматолога триває 5 років, потім він має пройти обов'язкову інтернатуру протягом 1 року, що включає практику всіх видів стоматологічних спеціальностей. Після цього стоматолог вступає до клінічної ординатури для проходження профільного навчання за однією із стоматологічних спеціальностей. Після проходження клінічної ординатури стоматолог вважається фахівцем у цій галузі.

Стоматологія

admin — Wed, 07 Dec 2016 12:34:27 GMT

На початку XX століття вже було зібрано багато знань у цій галузі та випущено багато наукових праць. Стали використовуватися більш сучасні інструменти на лікування зубів, з'явилися нові пломбувальні матеріали, застосовувалися різні лікарські речовини. Спочатку стоматологами могли працювати тільки чоловіки, але з 1875 [1] таке право отримали і жінки.

Після Великої Великої Вітчизняної війни стоматологія розвивалася особливо високими темпами, почали відкриватися нові стоматологічні інститути, проводилися різні дослідження, випускалися нові бормашини і стоматологічні установки.

В даний час стоматологія зробила крок далеко вперед. Стала можливою імплантація зубів та відновлення навіть дуже сильно зруйнованого зуба, з'явилися якісні пломбувальні матеріали та сучасні інструменти для лікування зубів.

Захворювання зубів є найпоширенішими хворобами людини. За статистичними даними, понад 90% населення земної кулі страждає на хвороби зубів. Настільки значне поширення цієї недуги ставить перед органами охорони здоров'я завдання, спрямовані на розробку заходів профілактики виникнення хвороб зубів, удосконалення методів лікування, вивчення причин, що породжують ці захворювання. До хвороб зуба належать карієс, пульпіт, періодонтіт. Крім того, у клініці зустрічаються прояви різних форм недостатності емалі та дентину (гіпоплазія, клиноподібний дефект, стирання зубів), які мають зовсім іншу етіологію та клініку.